7 березня 2022: дипломатія навколо війни в Україні

7 березня 2022 року стало відомо про підготовку першої з початку вторгнення зустрічі міністрів закордонних справ Росії та України. Було оголошено, що російський міністр закордонних справ Сергій Лавров і український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч на рівні членів уряду між Росією та Україною від початку вторгнення.

Рішення Угорщини

У той самий день прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів НАТО. Водночас указ не передбачав перевезення зброї територією Угорщини до України.

Контакти попередніх днів

У неділю, 6 березня, президент Росії Володимир Путін під час телефонної розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції. За його словами, Москва готова до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Того ж дня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. Путін відповів, що готовий до діалогу, але попередив: затягування переговорів може зашкодити їхньому успіху. Він також закликав Україну припинити опір, щоб військова кампанія завершилася.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет 6 березня заявив, що його країна намагатиметься посередничати в досягненні припинення вогню між Україною та Росією, навіть якщо спроби виявляться безуспішними. За день до того, 5 березня, Беннет зустрівся в Москві з Путіним, щоб обговорити вторгнення та можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. Тоді ж міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва між Росією та Україною.

Заяви й удари

Президент України Володимир Зеленський 6 березня повідомив, що міжнародний аеропорт «Вінниця» імені Гавришівки у Вінницькій області повністю зруйновано внаслідок удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

5 березня Путін заявив, що західні санкції проти Росії схожі на оголошення війни, і попередив про «катастрофічні наслідки» для світу в разі спроб запровадити безпольотну зону над Україною. Він також сказав, що на Донбасі з 2014 року загинули приблизно 13–14 тисяч людей. Того ж дня Путін підписав указ, за яким борги російських державних і корпоративних позичальників кредиторам із «недружніх країн» можна сплачувати в рублях за курсом Центрального банку Росії замість іноземної валюти. Перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.