10 березня 2022: переговори в Анталії та санкції

10 березня 2022 року війна точилася одночасно на кількох фронтах: у місті під обстрілами, за столом переговорів і в економічній площині. Саме в цей день відбулася найвищого рівня зустріч між Україною та Росією від початку вторгнення.

Переговори в Анкарі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провели переговори в Анкарі, у Туреччині. Це були найвищі за рівнем переговори між двома державами після початку вторгнення. Припинення вогню домовленістю не завершилося, проте сторони обговорили можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.

Маріуполь під обстрілами

У той самий день російські війська відновили обстріли портового міста Маріуполь. Напередодні, 9 березня, авіаудар по дитячій лікарні забрав життя трьох людей. Гуманітарна колона, яка намагалася дістатися до міста, була змушена повернути назад через інтенсивні бої.

Санкції та відповідь Москви

Уряд Великої Британії запровадив санкції проти російського олігарха, власника «Челсі» Романа Абрамовича, заморозивши всі його активи у Сполученому Королівстві. Через це клуб не може продавати квитки на матчі, його магазин мерчандайзингу закривається, а купувати й продавати гравців на трансферному ринку він не може, доки клуб не буде продано.

Компанії також продовжували залишати російський ринок. Nintendo і Sony Interactive Entertainment призупинили всі продажі своєї продукції в Росії, а онлайн-магазин PlayStation Store перестав бути доступним. Банк Goldman Sachs оголосив про закриття своїх операцій у Росії, ставши першим великим банком Волл-стрит, який залишив країну після вторгнення в Україну.

Міжнародні фінансові інституції оцінювали перспективи російської економіки дедалі похмуріше. Міжнародний валютний фонд більше не вважав дефолт Росії малоймовірним, а Світовий банк вважав дефолт Росії та Білорусі вірогідним. Центральний банк Росії обмежив зняття доларів, євро, фунтів стерлінгів та єн для російських фірм еквівалентом 5 тисяч доларів; більші суми можна було зняти лише з дозволу регулятора, а кошти дозволялося витрачати лише на закордонні відрядження.

Уряд Росії відповів власними заходами. Він запровадив відповідні санкції проти більшості іноземних держав, за винятком членів Євразійського економічного союзу, який очолює Росія. До кінця року заборонили експорт понад 200 товарів, переважно технічної та сільськогосподарської техніки. Крім того, Росія скасувала відповідальність за викрадення патентів, якщо їхніми власниками є особи з країн, які Москва вважає «недружніми»; розглядалася й декриміналізація піратства програмного забезпечення з таких країн.

Президент Росії Володимир Путін визнав, що санкції створили для країни проблеми, проте назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами. Речник Кремля Дмитро Пєсков казав про «шок» для російської економіки через «абсолютно безпрецедентну» економічну війну, додавши, що через це дуже важко щось прогнозувати.

Український закон про активи

Верховна Рада України розпочала обговорення нового закону, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнає російськими колаборантами. Тиждень тому був схвалений законопроєкт, що дозволяв примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.