7 березня 2022 року: регіони під ударами

Станом на 7 березня 2022 року війна охопила дуже різні регіони України, і в кожному з них ситуація мала свою специфіку. Спільним було те, що удари дедалі частіше зачіпали не лише військові цілі, а й цивільну та наукову інфраструктуру.

Харківщина: наукова установа й військові втрати росіян

У Харкові, як підтвердило Міжнародне агентство з атомної енергії, російські обстріли зруйнували Харківський фізико-технічний інститут, де є нейтронний генератор. Агентство повідомило, що викидів радіації не зафіксовано, а в установі зберігався невеликий запас радіоактивних матеріалів.

Того ж дня Україна заявила про ліквідацію на Харківщині генерала 41-ї загальновійськової армії Віталія Герасимова. За твердженням української сторони, він брав участь в анексії Криму, інтервенції в Сирії та Другій чеченській війні. Це був другий російський генерал, убитий українськими силами, після Андрія Суховецького.

Північ і центр: Чернігів, Бородянка, Вінниччина

У Чернігівській області 5 березня збили російський Су-34: один льотчик загинув, другого взяли в полон. Того ж дня, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, російський військовий літак збили на околиці Чернігова, і він упав на житловий район.

На Київщині 5 березня російські війська після кількох днів сильних обстрілів і авіаударів встановили контроль над Бородянкою. Українська влада повідомила, що не змогла евакуювати психіатричну лікарню міста, де перебували 670 пацієнтів; заклад опинився під російським контролем.

Президент України Володимир Зеленський 6 березня заявив, що аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області повністю зруйновано внаслідок удару восьми російських балістичних ракет.

Південь і Донеччина

На Миколаївщині 5 березня українські сухопутні війська відновили контроль над Миколаєвом і захопили російську військову техніку. 7 березня українські військові моряки уразили ракетами російський патрульний корабель «Василь Биков» у Чорному морі.

У Херсоні 5 березня відбулася акція протесту проти російської окупації міста.

На Донеччині 5 березня сторони домовилися про п’ятигодинний гуманітарний коридор для мешканців Маріуполя та Волновахи. Очікували, що ним скористаються до 200 тисяч осіб з Маріуполя й 15 тисяч з Волновахи. Однак запуск коридору відклали, бо сторони звинуватили одна одну в порушенні режиму припинення вогню.

Що показує ця картина

Факти за ці дні демонструють кілька ліній водночас. По-перше, удари припадали на об’єкти, важливі для цивільного життя: аеропорт, лікарню, наукову установу. По-друге, Україна повідомляла про відчутні російські втрати в техніці й особовому складі на різних напрямках — від Харківщини до Чернігівщини. По-третє, спроби організувати евакуацію з Маріуполя й Волновахи наприкінці тижня не дали результату через взаємні звинувачення.