28 лютого 2022: переговори, удар по Харкову, рішення МКС

28 лютого 2022 року, на п’ятий день російського вторгнення в Україну, було оголошено про початок мирних переговорів. Про це повідомив радник українського президента Михайло Подоляк. Під час переговорів Україна вимагала припинення вогню. Російський переговорник Володимир Мединський заявив, що обидві сторони зацікавлені в угоді про завершення війни.

Удар по Харкову і втрати серед цивільних

За даними Міністерства внутрішніх справ України, внаслідок масованого удару реактивними системами залпового вогню по Харкову загинули десятки людей, ще сотні дістали поранень. На відео, як повідомлялося, видно застосування касетних боєприпасів. Організація Об’єднаних Націй повідомила щонайменше про 406 жертв серед цивільних в Україні.

Запорізька АЕС і Білорусь

Міністерство оборони Росії заявило, що російські сухопутні війська захопили Запорізьку атомну електростанцію, яка нібито продовжує працювати в штатному режимі під охороною військових. Україна заперечила захоплення станції. Очікувалося, що Білорусь безпосередньо задіє свої збройні сили в Україні, проте високопосадовець Міноборони США зазначив, що ознак розгортання білоруських військових поки немає.

Міжнародні рішення

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Ахмад Хан оголосив про кримінальне розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Україні. В Офісі президента Франції повідомили, що під час телефонної розмови Володимир Путін підтвердив готовність узяти зобов’язання щодо припинення атак на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечення основних доріг.

Пресс-секретар Кремля Дмитро Пєсков звинуватив Європейський Союз у ворожій поведінці та назвав озброєння України надзвичайно небезпечним і дестабілізувальним чинником.

Українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі від країн ЄС. Український уряд заявляв про 70 літаків, зокрема 28 МіГ-29 з Польщі. Прем’єр-міністр Болгарії Кіріл Петков заперечив, що погодився на запит. Пізніше голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель уточнив, що літаки передавали двосторонньо окремі держави-члени.

Економічні наслідки для Росії

Центральний банк Росії підвищив облікову ставку з 9,5% до 20%, найвищої з 2003 року. Рубль на початку торгів втратив понад чверть вартості, а курс становив 100–120 рубля за долар. Росія також запровадила контроль за капіталом і заборонила іноземним юридичним особам торгувати російськими цінними паперами.