10 березня 2022: переговори в Анкарі й економічний фронт

10 березня 2022 року в Анкарі відбулися переговори міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. За повідомленнями того часу, це були найвищі контакти між двома державами від початку вторгнення. Лавров прибув до турецької столиці ще 9 березня.

Дипломатія без перемир'я

Домовленості про припинення вогню досягти не вдалося. Проте, як повідомлялося, сторони обговорювали можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним. Ще 8 березня Зеленський в інтерв'ю ABC News заявив, що Україна відкрита до обговорення статусу самопроголошених Донецької та Луганської областей, які визнала Росія, і припустив, що країна, можливо, вже не готова до вступу в НАТО.

У той самий день міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «зі розумінням». Так виглядала публічна позиція Києва: готовність до розмови поєднувалася з різкою риторикою.

Тло: удар по Маріуполю й ядерні ризики

Переговори відбувалися на тлі подій попередньої доби. 9 березня російський авіаудар зруйнував у Маріуполі пологове відділення та дитячу лікарню; загинули троє людей, щонайменше 17 зазнали поранень. За словами Зеленського, доля багатьох людей була невідомою. Того ж дня Кулеба заявляв, що резервні дизельні генератори, які охолоджують відпрацьоване ядерне паливо, працюватимуть ще лише 48 годин, і що витік радіації з Чорнобиля неминучий, якщо не відновити електропостачання. Міжнародна агенція з атомної енергії при цьому оцінила ситуацію як таку, що не створює критичного впливу на безпеку.

Економічний фронт

У цей день Верховна Рада України почала обговорення нового закону, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суди або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнають російськими колаборантами. Тижнем раніше було ухвалено законопроєкт про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

У Москві ж Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав їх нелегітимними й застеріг Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами.

Інформаційний вимір

Компанія Meta, як повідомлялося за внутрішніми листами, тимчасово дозволила користувачам Facebook та Instagram у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо російських загарбників і військових. Заборона зберігалася для закликів до насильства проти військовополонених і «достовірних закликів» до насильства проти російських цивільних. Дозволили й погрози смертю Путіну та президенту Білорусі Олександру Лукашенку, а також вузький виняток для похвали полку «Азов» у контексті захисту України.

Що показав день

День 10 березня 2022 року поєднав кілька ліній: перші контакти на високому рівні без практичного результату, посилення економічного тиску з боку Києва та визнання Москвою наслідків санкцій. Дипломатичний канал відкрився, але перемир'я він не приніс.