1 березня 2022: євроінтеграція, санкції та пошук посередників

1 березня 2022 року Європейський парламент формально прийняв заявку України на членство в Європейському Союзі. Документ напередодні, 28 лютого, підписав Президент України Володимир Зеленський.

У той самий день, 28 лютого, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна має згодом вступити до ЄС. За її словами, ця країна — одна з європейців, і в Євросоюзі хочуть бачити її в європейській родині.

Дипломатичний пошук припинення вогню

У перший день березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для досягнення припинення вогню. Міністр закордонних справ Китаю Ван І у відповідь заявив, що Китай готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди й посередничати в питанні перемир'я. Крім того, Китай висловив жаль через конфлікт.

Попередньої доби, 28 лютого, радник керівника президентського офісу Михайло Подоляк повідомив, що розпочалися мирні переговори. Україна під час них наполягала на припиненні вогню. Також 28 лютого в Єлисейському палаці повідомили про розмову французького президента Емманюеля Макрона з російським президентом: за версією французької сторони, Путін підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення ударів по цивільних і цивільній інфраструктурі та убезпечення основних автошляхів.

Білорусь і безпекова ситуація

У ці дні з'явилися суперечливі повідомлення про роль Білорусі. За словами високопосадовця українських сил територіальної оборони, підрозділи сухопутних військ Білорусі увійшли до північної частини Чернігівської області. В офісі президента України заявили, що доказів цього немає. Раніше Білорусь стверджувала, що не відправлятиме свої збройні сили в Україну.

Також 1 березня за даними української розвідки стало відомо, що Збройні сили України зірвали замах на Зеленського: було знищено групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва.

Підтримка від партнерів

У ці дні європейські країни посилювали допомогу Україні. Прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот 1 березня оголосив, що в середу в терміновому порядку внесе до парламентської процедури нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Закон передбачає заморожування банківських активів 700 осіб і 50 компаній, які в ЄС пов'язують із вторгненням в Україну. Як зазначалося, для Андорри це перший випадок застосування санкцій проти іноземної держави.

Ще 28 лютого прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон оголосила, що країна передасть Україні військове спорядження, зокрема протитанкові гранатомети. Це відхід від доктрини не постачати зброю державам, які беруть участь у збройному конфлікті.

Тоді ж, 28 лютого, українські пілоти почали прибувати до Польщі, щоб прийняти винищувачі, передані країнами ЄС. В українському уряді заявляли про 70 літаків: 28 МіГ-29 із Польщі, 12 зі Словаччини, 16 з Болгарії та 14 Су-25 з Болгарії. Прем'єр-міністр Болгарії Кіріл Петков казав, що відхилив таке прохання. Згодом верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель пояснив, що передачі здійснювали двосторонньо окремі держави-члени, а не сам Євросоюз.