12 березня 2022: переговори, санкції та Єрусалим

12 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори про припинення вогню між Росією та Україною мають відбуватися в Єрусалимі. Він також зазначив, що прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет міг би позитивно вплинути на перебіг перемовин.

Дипломатичні сигнали напередодні

Заява Зеленського пролунала після низки сигналів про можливість контактів на найвищому рівні. 10 березня в Анкарі, в Туреччині, зустрілися міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Це були найвищі за рівнем переговори між двома державами від початку вторгнення. Про припинення вогню домовитися не вдалося, але обговорювали можливість зустрічі Зеленського й президента Росії Володимира Путіна.

11 березня заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що Зеленський готовий розмовляти з Путіним у будь-який момент, коли той буде готовий. Того ж дня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін відкритий до зустрічі із Зеленським. Під час зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком Путін говорив про «позитивні зрушення» в переговорах з Україною. Після цих слів ціни на акції зросли в США та на інших світових ринках, а індекс Dow підскочив на 300 пунктів.

Санкції й економічний тиск

11 березня президент США Джо Байден оголосив, що скасує для Росії режим найбільшого сприяння в торгівлі, діючи спільно з Європейським Союзом і «Групою семи». США також заборонили імпорт російських морепродуктів, алкоголю та алмазів, закрили американським громадянам можливість нових інвестицій у Росію й запровадили кримінальну відповідальність за експорт американських банкнот до Росії.

Путін 10 березня визнав, що санкції створили для Росії проблеми, проте назвав їх нелегітимними й застеріг Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами. Того ж дня Верховна Рада України почала розглядати законопроєкт, який дозволив би примусове вилучення всіх активів громадян Росії, а також українців, яких суди або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнають російськими колаборантами. Тижнем раніше ухвалили закон про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.

Соцмережі та іноземні добровольці

10 березня стало відомо, що Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії й на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових у контексті війни. Речник Meta пояснив, що через вторгнення компанія тимчасово допустила форми політичного висловлювання, які зазвичай порушують правила, зокрема заклики на кшталт «смерть російським загарбникам». Заклики до насильства щодо військовополонених і достовірні заклики до насильства щодо російських civilians залишилися забороненими. Дозволили також погрози смертю Путіну та Лукашенку, а також вузький виняток для вихваляння полку «Азов» лише в контексті захисту України.

11 березня Росія заблокувала доступ до Instagram, пояснивши це тим, що Meta допускає «заклики до насильства» щодо російських військових в Україні та погрози смертю Путіну. Того ж дня Росія дозволила іноземним добровольцям вступати до її збройних сил. Міністр оборони Сергій Шойгу повідомив, що отримав близько 16 тисяч заяв, переважно від людей із Близького Сходу.