7 березня 2022: дипломатія навколо війни в Україні

7 березня 2022 року стало відомо про дві помітні дипломатичні новини, пов’язані з російським вторгненням в Україну: Угорщина визначила правила для військ і зброї НАТО на своїй території, а в Анкарі анонсували зустріч міністрів закордонних справ Росії та України.

Рішення Угорщини

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підписав указ, який дозволяє розміщення військ НАТО на заході країни та транзит летальної зброї її територією до інших держав-членів альянсу. Водночас указ не дозволяє постачання зброї через угорську територію до України.

Анонсована зустріч в Анкарі

Того ж дня оголосили, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проведуть тристоронню зустріч із міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу в Анкарі в четвер. Це мала бути перша зустріч між Росією та Україною на рівні кабінету міністрів від початку вторгнення.

Що передувало

За день до цього, 6 березня, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна оголосити припинення вогню. Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: спроби затягувати переговори можуть зашкодити процесу. Він також вимагав, щоб Україна припинила бойові дії, аби завершилася військова кампанія.

У телефонній розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном Путін заявив, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції, і висловив готовність до тристоронньої зустрічі за участі Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.

Тоді ж прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт заявив, що його країна намагатиметься посередничати в досягненні припинення вогню між Україною та Росією, навіть якщо спроби виявляться невдалими. 5 березня він зустрівся з Путіним у Москві й, як повідомлялося, став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з ним від початку вторгнення. Того ж дня міністр закордонних справ Киргизстану Руслан Казакбаєв висловив підтримку будь-яким зусиллям із посередництва щодо припинення вогню.

Обстріли й заяви Москви

6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Гавришівка» у Вінницькій області «повністю зруйновано» після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.

5 березня Путін назвав західні санкції проти Росії подібними до «оголошення війни» й застеріг, що спроба запровадити бесполітну зону над Україною могла б призвести до «катастрофічних наслідків» для світу. Він також заявив, що з 2014 року на Донбасі загинули близько 13–14 тисяч людей. Того ж дня Путін підписав указ, який дозволяє розраховуватися за державними й корпоративними боргами перед кредиторами з «недружніх країн» у рублях за курсом Центрального банку Росії; перелік таких країн мали визначити протягом двох днів.