17 березня 2022: політичні сигнали з Москви, Вашингтона й Києва

17 березня 2022 року, на двадцять другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, політичні рішення ухвалювали одразу в кількох столицях. Частина з них стосувалася санкцій, частина — військової допомоги, ще частина — внутрішніх розламів у політичних елітах. Нижче — огляд того, що було повідомлено про цей день і дні перед ним.

Санкції як щоденний інструмент

У цей день Нова Зеландія додала ще 364 російські політичні та військові цілі до списку осіб, яким заборонено в'їзд. До санкційного списку з заморожуванням активів вона внесла також 13 фізичних і 19 юридичних осіб. Серед тих, кого це стосувалося, були Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Росія діяла дзеркально. 15 березня 2022 року вона запровадила санкції проти президента США Джо Байдена, держсекретаря Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса та колишньої держсекретарки Гілларі Клінтон — у відповідь на американські санкції проти російських посадовців. Того ж дня під російські обмеження потрапили прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, міністерка закордонних справ Мелані Жолі, генерал Вейн Айр і більшість членів канадського парламенту; усім їм заборонили в'їзд до Росії.

Допомога Україні й політичний тиск на Москву

Попереднього дня, 16 березня 2022 року, президент США Джо Байден оголосив про додаткові 800 мільйонів доларів «безпекової допомоги» Україні. Пакет включав 800 зенітних систем, тисячі протитанкових ракет і бойових дронів. Ще раніше, 15 березня, він підписав бюджетний закон обсягом 1,5 трильйона доларів, що містив 13,6 мільярда доларів допомоги Україні.

Тоді ж Сенат США одноголосно ухвалив двопартійну резолюцію, яка визнає президента Росії Володимира Путіна воєнним злочинцем і закликає до розслідування Міжнародним кримінальним судом. Разом ці рішення показували, що підтримка Києва мала і фінансовий, і військовий, і політико-правовий вимір.

Риторика Кремля і дипломатичний натяк

16 березня 2022 року Путін, звертаючись до міністрів щодо ситуації в Україні та російської економіки, заявив, що російських «зрадників» і «покидьків» буде виплюнуто, як комаху, що випадково залетіла до рота, і звинуватив «п'яту колонну» в спробах зруйнувати країну зсередини. Того ж дня Лавров сказав, що є надія на компроміс щодо припинення вогню. Таким чином публічні сигнали з Москви поєднували жорстку внутрішню риторику й заяву про можливість домовленостей.

У день, який розглядається, з'явилося й повідомлення про кадрові тертя в російських силових структурах: Путін наказав Федеральній службі безпеки заарештувати заступника голови Росгвардії генерала Романа Гаврилова.

Внутрішня політика в Україні та на окупованих територіях

У Києві політичні наслідки війни проявилися ще 15 березня 2022 року. Ілля Кива, політик проросійської «Опозиційної платформи — За життя», був позбавлений мандата народного депутата у Верховній Раді України, а ще четверо депутатів вийшли з цієї партії.

На сході 17 березня 2022 року підтримувані Росією бойовики так званої «Луганської народної республіки» взяли під контроль урядові будівлі в місті Рубіжне.

Повідомлення розвідки

Тоді ж з посиланням на українську розвідку повідомили, що президент Сирії Башар Асад пообіцяв постачити Росії 40 тисяч найманців. Це твердження базувалося на інформації української розвідки.

Що показує цей день

Загалом 17 березня 2022 року склалося кілька паралельних ліній: розширення санкційного тиску країнами, які підтримували Україну, відповідні російські обмеження проти західних політиків, збільшення військової та фінансової допомоги з боку США, а також зміни в політичних структурах як в Україні, так і в Росії. Одночасно звучали і жорсткі заяви, і згадки про можливий компроміс щодо припинення вогню.