Санкції, торгівля і погрози: політичний зріз 28 квітня 2022

Станом на 28 квітня 2022 року політичний порядок денний навколо війни в Україні формували одразу кілька процесів: взаємні санкції Росії та Великої Британії, торговельна підтримка з боку Євросоюзу, дипломатичні спроби зупинити бойові дії та зростання напруги довкола Придністров’я.

Санкції та риторика

27 квітня 2022 року Росія запровадила санкції проти 287 членів британської Палати общин. Як повідомлялося, це була відповідь на санкції щодо членів Державної думи. До списку потрапили старші міністри кабінету та спікер палати сер Ліндсі Гойл. Того ж дня заступник прем’єр-міністра Великої Британії Домінік Рааб заявив, що російські погрози на адресу Британії є незаконними й лише посилюють статус «ізгоя» режиму Володимира Путіна.

Накладені днем раніше слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова теж звучали жорстко. 26 квітня він заявив, що озброєння, яке постачають Україні, стане легітимною ціллю для російських військових, а склади на заході України вже обстрілювали. За його словами, НАТО фактично веде війну з Росією через посередника й озброює його.

Дипломатія і торгівля

На тлі цього тривали спроби дипломатичного тиску. 26 квітня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш прибув до Москви для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним і ще до розмови закликав до припинення вогню.

У підтримку України діяв і економічний інструмент. 27 квітня Європейська комісія запропонувала на один рік скасувати всі мита на українську продукцію, яку не охоплює Угода про асоціацію між ЄС та Україною, а також полегшити умови торгівлі іншими товарами. Тимчасове скасування мало схвалити Європейський парламент і держави-члени.

Регіональні ризики та особисті рішення

Окремий напрямок — Молдова. 26 квітня її Вища рада безпеки провела екстрене засідання після нападів у невизнаному Придністров’ї. Президентка Мая Санду заявила, що атаки мали на меті дестабілізувати ситуацію в регіоні, а армія підвищить бойову готовність і посилить патрулювання на кордоні з Придністров’ям.

У Росії ж 27 квітня стало відомо про вихід із системи власного режиму на рівні банківського менеджменту: віцепрезидент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв залишив посаду й виїхав з країни на знак незгоди з війною. Він повідомив, що народився в Охтирці, і планував долучитися до київської територіальної оборони.

Що поєднувало ці події

Усі ці епізоди показували різні виміри одного конфлікту: санкційне протистояння, воєнну риторику Москви щодо західної зброї, економічну допомогу від ЄС і занепокоєння безпекою в сусідніх регіонах. Дипломатичні заклики, зокрема візит Гутерреша, відбувалися паралельно з жорсткими заявами обох сторін.