Зеленський і пропозиція піти у відставку за НАТО

23 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий піти з посади в обмін на вступ України до НАТО в межах можливої мирної угоди. Заява прозвучала після кількох днів, коли тема української влади та виборів опинилася в центрі дискусії про переговори.

Тиск напередодні

18 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп закликав провести в Україні нові президентські вибори як частину мирної угоди з Росією. Наступного дня, 19 лютого, він назвав Зеленського «диктатором», заявив, що той «погано впорався» зі своєю роботою, і попередив, що в нього незабаром «не залишиться країни». Це відбувалося на тлі погіршення відносин між Києвом і Вашингтоном.

У той самий день, 19 лютого, президент Росії Володимир Путін оцінив переговори на високому рівні між делегаціями США і Росії в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) як «перший крок» до відновлення повноцінних дипломатичних відносин зі Сполученими Штатами. Раніше, 17 лютого, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що в переговорах про закінчення війни Європа ролі не має.

Що означала заява 23 лютого

У такому контексті слова Зеленського поєднали два питання, які в попередні дні обговорювали окремо: майбутнє його повноважень і безпекові гарантії для України. Він назвав членство в НАТО умовою, за якої готовий залишити президентську посаду. Тобто особисту долю він пов’язав не з вимогою про вибори, а з конкретним безпековим результатом для країни.

Для переговорного процесу це означало, що питання виборів і влади подано як частину ширшого обміну, а не як одностороннє зобов’язання. Водночас, за повідомленнями тих днів, учасниками найвищих контактів були США і Росія, а Європу Москва прямо відсторонювала.

Виборче питання пізніше

Пізніше тема виборів набула юридичного виміру. Під час воєнного стану, який Верховна Рада затвердила після початку повномасштабного вторгнення, проведення виборів в Україні заборонено. Утім 9 грудня 2025 року Зеленський оголосив про готовність до виборів і плани їх проведення. Отже, у лютому 2025 року розмова про вибори лишалася передусім предметом політичного тиску й торгу довкола мирної угоди.

Заява від 23 лютого 2025 року показала, як українське керівництво відповідало на цей тиск: не відкидаючи тему зміни влади, воно прив’язувало її до довгострокових гарантій безпеки.