Відставка в Латвії та кадрові рішення Путіна

15 травня 2026 року підсумки двох попередніх днів визначали політичний порядок денний у Латвії та в прикордонних регіонах Росії. Обидві історії були пов’язані з наслідками російсько-української війни.

Криза в Ризі

У Латвії 14 травня прем’єрка Евіка Сіліня подала у відставку. Днем раніше вона втратила більшість у Сеймі. Причиною стало те, як уряд діяв щодо залетів українських дронів у повітряний простір країни.

Як пояснюється в пізніших описах подій, у березні й травні 2026 року кілька українських або імовірно українських військових дронів потрапили в повітряний простір країн НАТО в Балтійському регіоні, зокрема держав Балтії та Фінляндії. Вони перетнули кордон із Росії під час українських далекобійних ударів по російських цілях. Ці удари були частиною ширшої кампанії проти російської нафтоекспортної інфраструктури, зокрема портів Усть-Луга та Приморськ.

Заміни в Бєлгороді та Брянську

За день до відставки в Ризі, 13 травня, президент Росії Володимир Путін замінив губернаторів прикордонних Бєлгородської та Брянської областей. В’ячеслава Гладкова на посаді в Бєлгороді змінив армійський генерал Олександр Шуваєв. Олександра Богомаза в Брянській області замінив колишній окупаційний посадовець Єгор Ковальчук. Рішення ухвалили на тлі триваючих транскордонних атак.

Що поєднувало ці події

У матеріалах про ці дні немає підстав стверджувати, що рішення в Ризі й Москві були пов’язані між собою. Спільним був лише контекст: наслідки війни, що виходили за межі безпосередньої лінії фронту. В одному випадку вони позначилися на внутрішній політиці держави НАТО, в іншому — на кадровому складі влади у прикордонних регіонах Росії.